Першою ланкою впливу є видима зовнішня реклама: банери, текстові блоки на популярних і тематичних сайтах, реклама в пошукових системах і каталогах, реклама в списках розсилки, публікації на новинних сайтах і таке інше.
В переважної більшості реклами в мережі інтернет можна спостерігати двоступеневий характер.
Першою ланкою впливу є видима зовнішня реклама: банери, текстові блоки на популярних і тематичних сайтах, реклама в пошукових системах і каталогах, реклама в списках розсилки, публікації на новинних сайтах і таке інше.
Весь цей вплив можна називати пасивною рекламою, оскільки вона не перебуває під контролем користувача. Користувач бачить пасивну рекламу як наслідок перебування на сайті веб-видавця.
Цим дана ланка схожа на рекламу в традиційних мас-медіа. Людина зазвичай купує журнал для того, щоб почитати новини і статті на цікаву для його тему, а не ознайомитися з новим рекламним оголошенням. Так само, телевізор передусім призначений для перегляду телепрограм, а не рекламних роликів, і т.д.
Другою рекламною ланкою є те, що користувач отримує після взаємодії з рекламою. Найпоширенішою формою взаємодії є натискання мишкою на банер або рекламне посилання з подальшим потраплянням користувача безпосередньо на веб-сайт рекламодавця. Хоча можна навести й інші приклади. Скажімо, презентована у квітні 2010 р. рекламна система iAd від компанії Apple, дозволяє інтеграцію в мобільні додатки рекламного контенту, який не буде примусово відкривати веб-браузер. Тим не менш, в будь-якому з випадків дію було викликано безпосередньо реакцією користувача на пасивну рекламу (перша ланка), а демонстрація другої рекламної ланки (веб-сайту, міні-сайту, інтерактивної рекламної демонстрації абощо) сталася з його волі і під його контролем. Подібну рекламу можна назвати активною.
Причин, за якими користувач реагує на рекламу (а не просто мимоволі її переглядає) і натискає на посилання, може бути декілька:
1) Реклама користувача заінтригувала, він не до кінця або неправильно зрозумів, що саме його чекає;
2) Реклама користувача зацікавила,і він відправляється на веб-сайт за більш детальною інформацією;
3) Користувача зацікавила конкретна пропозиція, і він йде на сайт для заповнення заявки, здійснення покупки, отримання обіцяної інформації,прийняття участі в опитуванні чи конкурсі і т.д.
Зрозуміло, що найбільш ефективними для рекламодавця є друга і третя причини.
До цих пір наше обговорення алгоритмів носило досить загальний характер, і, ймовірно, "математично налаштований" читач утвердився в думці, що всі попередні коментарі представляють собою дуже хиткий фундамент для побудови будь-якої теорії алгоритмів.Тому давайте підіб'ємо підсумок даного розділу, коротко описавши метод, за допомогою якого поняття алгоритму можна строго обгрунтувати в термінах математичної теорії множин.
На практиці нам потрібні не просто алгоритми, а хороші алгоритми в широкому сенсі цього слова. Одним з критеріїв якості алгоритму є час, необхідний для його виконання; дану характеристику можна оцінити по тому, скільки разів виконується кожен крок. Іншими критеріями є адаптованість алгоритму до різних комп'ютерів, його простота, витонченість і т. д.
Досі ми говорили про форму запису алгоритмів, а тепер давайте спробуємо виконати один з них. Хочу відразу зауважити, що читачеві не слід розраховувати на те, що алгоритми можна читати, як роман.Таке читання приведе до того, що вам буде важко зрозуміти, що ж насправді відбувається при виконанні алгоритму. Для перевірки алгоритму, в ньому треба розібратися, і кращий спосіб зрозуміти, як він працює, - випробувати його.
ПОНЯТТЯ алгоритм є основним для всієї галузі комп'ютерного програмування, тому розпочати ми повинні з ретельного аналізу цього терміну.
Фундаментальна монографія відомого американського математика і фахівця в галузі комп'ютерних наук Дональда Кнута, присвячена розгляду та аналізу найважливіших алгоритмів, що використовуються в інформатиці. У 1999 році книга була визнана однією з дванадцяти кращих фізико-математичних монографій століття